«Якщо нема, чим справді пишатись – можна пишатись і лайном. У кого що є…»

Є такий старий, совіцьких ще часів, анекдот. Лежать в гастрономі (це, для молодих читачів, такий продуктовий супермаркет) на прилавку дві курки – фінська та совіцька. Фінська каже совіцькій – мовляв, подивись-но лишень на себе! Ти ж страшна, як смертний гріх, синя, худюща, пір‘я з тебе стирчить, жир якийсь висить… Хто тебе купить таку? Подивись, яка я: красивенька, пухкенька, свіженька, в целофановому пакетику… Совіцька їй відповідає: «Ну, то й що? Зате тебе, дурепо, зарізали, а я своєю смертю померла…»

Я цей анекдот згадав, коли прочитав про те, як московським військовим начальникам зірвало дах через те, що у Великій Британії спустили на воду авіаносець HMS Queen Elisabeth. Машина ця й справді – неординарна. Вона має вступити на бойове чергування в 2021 році й стане найбільшим діючим авіаносцем Європи – 65 тисяч метричних тон водозміщення, 280 метрів довжини, найновітніша апаратура й усе таке інше. Британці пишаються нею вже зараз і міністр оборони Її Величності Майкл Феллон не поскупився на компліменти будівникам цього військово-морського дива.


HMS Queen Elisabeth – гордість британського флоту, найбільший в Європі авіаносець

Не пожалів він і інших епітетів для іншого авіаносця – а саме, для російського «Адмірала Кузнєцова». Справа в тому, що, за його словами, росіяни вже зараз виявили неабияку цікавість до нового британського бойового корабля – щоправда, цікавість ця носить, м‘яко кажучи, нездоровий характер. А саме – вона є чисто шпигунського штибу: навколо «Королеви Єлізавети» так і крутяться російські підводні човни та гвинтокрили. Британці й взагалі до російських шпигунів не вельми приязні – ще з тієї пори, як в 2006 році вони (тобто, російські шпигуни, а не британці) отруїли в Лондоні Олександра Литвиненка. А нині стосунки між Лондоном та Москвою зіпсувались, як той карась на сонці – так, що вже просто один на одного гарчать зовсім не дипломатично.

Ну, от і нині той британський міністр підколов «дарагіх роїсян»: мовляв, цілком зрозуміло, чого вони так хочуть зблизька подивитись на оте військово-морське диво – бо в них же ж, бідолах, досі є лише один-єдиний легкий авіаносець, та й той – «Іржавий Кузя». Божечки, як же ж ті брити над тим «Кузьмою» іржали, як він через Ла-Манш проходив… «Найбільший плаваючий металобрухт в світі», «Авіаносний пароплав», «Смердючий адмірал» – британські газети просто змагалися в образливих заголовках… і це ще ДО того, як той «Кузя» раптом задимів чорним димом – як пояснювали потім російські військові базікали: «дав шапку». Ну, було-таки, з чого знущатися: тую «шапку» нормальні, сучасні військові кораблі світу не дають вже десятки років поспіль просто через те, що нема, чим – вугільні топки в них відсутні. Відверто кажучи, тоді всім здалося, що отой плаваючий анахронізм одразу після шапки дасть дуба…


«Іржавий Кузя» «дав шапку» в Ла-Манші

Однак, обійшлося. «Кузя» якось-такось, перевальцем та повзочком, самотуж та на буксирі, дочвалав-таки до Сирії, залишаючи по собі забруднене мазутом та матроськими екскрементами Середземне море, після чого щасливо потопив три власних літаки тай повернувся додому. Британці проводили його глузливим реготом тай заходилися добудовувати свого вже другого авіаносця – і слід зазначити, що Британія, як потужна морська держава, свої авіаносці будує сама, а от Росія тільки того й спромоглася, що в 1991 році поцупити старого авіаносного крейсера в України, та й те – ремонтувати його вже несила.

Втім, «у россійскіх – собствєнная гордость», і московські військові не могли не відповісти британському міністрові на його закиди. Спікер російського Міноборони, славетне брехло Ігор Конашенков, одразу ж заявив – той міністр ніц не тямить у військово-морській справі та вихваляється «найбільшою в Європі плавучою ціллю». Мовляв, ну й що, що наш «Кузьма» – смердючий та іржавий, ходить на буксирі та «дає шапку», ніби старий пердун? А зате в нього є власні гармати та ракети, а «Королеву Єлизавету» інші кораблі захищати мають!

Саме, почувши цю аргументацію, дід ваш і згадав отого старого анекдота про двох курей, фінську та совіцьку. Бо гаспадін Конашенков його просто майже слово в слово повторив: що з того, що британський авіаносець – новий та модерний, і добре виконує своє призначення: бути базою для бойових літаків? А «наш, найкращий» натомість добре вміє виконувати завдання, які личать крейсерам. А те, що власні літаки він топить через свою недолугу конструкцію, та й сам ледве на воді тримаєься – то байдуже. «В чьом сіла, брат?»…

Втім, нехай ті морські кацапи й далі пишаються своїми незграбними лайбами. Нехай ті лайби «дають шапки» або тонуть, зіткнувшись з сухогрузами з бойовими вівцями на борту. Якщо нема, чим справді пишатись – можна пишатись і лайном. У кого що є…

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook а также к каналу в Telegram и следите за обновлениям