Російські бойовики на Донбасі свідомо обстрілюють житлові райони, намагаючись змусити Україну до «поганого миру».

Йдеться про зміну тактики військового протистояння. Наразі, основний акцент перенесено на обстріли саме житлових кварталів, попри надані запевнення у дотриманні режиму тиші.

Прес-центр штабу АТО повідомляє, що по району поблизу населеного пункту Богданівка били реактивні системи залпового вогню. Також по Пісках стріляв танк, а по околицяї Чермалика – артилерія крупного калібру. Окрім того у штабі додали, що під час обстрілу Павлополя, кілька боєприпасів влучили безпосередньо в будівлю Павлопільскої загальноосвітньої школи та завдали серйозних руйнувань. 28 травня бойовики відкрили вогонь по Красногорівці, внаслідок чого загорілась школа. Також сильно постраждала лікарня – хворих евакуйовували просто під кулями.

Обстріли терористами шкіл і лікарні не можна назвати ескалацією військового напруження. Це штучне нагнітання військового протистояння. Таким чином проросійські терористи намагаються тримати Україну в тонусі. Робиться це для створення інформаційної картинки, і певних настроїв в українському суспільстві, що краще поганий мир, ніж ось така війна.

Статистика свідчить, що кількість обстрілів на Донбасі трохи знизилася – до 30-40 за добу. Таким чином, Кремль хоче на тлі так званого тимчасового перемир’я звинуватити Україну в невиконанні Мінських домовленостей. Тоді у Москви буде карт-бланш апелювати до країн Заходу, як фактичних арбітрів, щодо скасування санкцій і тиску на владу Києва.

Такими методами Росія хоче примусити керівництво України виконати політичну частину Мінських угод.

Варто звернути увагу на підміну політичних векторів всередині так званих «Д/ЛНР». Якщо раніше лунали абсурдні заяви Захарченка дійти до Києва і Лондона, то наразі ніхто про це вже не говорить.

Натомість у Донецьку і Луганську створюються так звані інтеграційні центри з метою підготувати підґрунтя для можливої інтеграції цих регіонів до РФ. Це політичний шантаж. Тому що, з одного боку, лунають заяви про можливе входження цих територій у Росію. З іншого, йде конфронтація протистояння на Донбасі, щоб змусити Київ виконати умови Кремля. Це те, що називається гібридний характер війни – поєднання військового протистояння і дипломатичного тиску.

Є великий ризик того, що Європа і США можуть почати тиск на Україну з тим, щоб офіційний Київ пішов на певні компроміси у врегулюванні військового конфлікту на Донбасі.

Примітно, що українські високопосадовці неодноразово говорили, що звільнення окупованих територій буде відбуватись мирним шляхом, а не силовим. А Міністерство з питань тимчасово окупованих територій закликає взагалі не вживати термін «окуповані території».

Це тривожна симптоматика, яка свідчить про те, що західні країни втомилися від невизначеності нашої влади і вимагатимуть іти на поступки.

Я не виключаю, що питання України Захід розглядатиме в комплексі з Єменом і Сирією. США і ЄС хочуть завадити Росії створити біполярний світ із різними центрами впливу.

Буде спроба мінімізувати вплив Росії на територіях за межами пострадянського простору. Щоб досягнути цього, Захід намагатиметься прибрати подразник, яким для Росії є конфлікт на Донбасі. Тому можуть віддати Україну в сферу впливу РФ, щоб унеможливити експансію Росії за межами країн СНД.

На жаль, Україна – розмінна карта на світовій шахівниці. І в цій ситуації багато залежатиме від позиції України: чи спроможні ми вести власну політику, а не пасувати на задвірках великої політики.

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook а также к каналу в Telegram и следите за обновлениям

Дмитро Снєгирьов