Після 2014 року питання, винесене в заголовок, вже не виглядає фантастикою. Теоретично може бути все. І агресія Росії щодо Польщі так само може мати місце. У тій чи іншій формі. Ще у 2010 році росіяни цинічно пропонували полякам не оплакувати загиблих у Смоленській катастрофі, а згадати краще той «цінний подарунок», який країна отримала від СРСР. «21 квітня 1945 року територія Польщі завдяки зусиллям Радянського Союзу приросла на третину – за рахунок вилучених у Німеччини Сілезії та Балтійського узбережжя», – писала тоді «Правда.Ру».

Нині те, що було «подаровано» у 1945-му, Росія вважає за можливе повернути назад. Принаймні, вона прозоро натякає на таку можливість – як самопроголошена наступниця СРСР і вершителька світової історії. Складно сказати, чого домагаються подібними натяками у Кремлі? Страху і покори? Поки що подібна гра м’язами викликає лише несприйняття – як зазначив американський соціологічний центр Pew Research Center, 65% поляків вважають Росію найбільшою зовнішньою загрозою. І це найбільший показник серед країн, настрої всередині яких були досліджені.

Проте, чим же «завинила» Польща перед Путіним?

«Він же пам’ятник!»

Все почалося із новоухваленого у Польщі закону про декомунізацію. Правки до нього 17 липня поточного року схвалив президент Анджей Дуда. Про що мовиться в документі? Про знесення пам’ятників радянської епохи, в тому числі меморіалів на честь Червоної армії. Закон набуде чинності через три місяці після його підписання, а відтак протягом 12 місяців будуть демонтовані всі пам’ятники Червоної армії. За підрахунком Інституту національної пам’яті Польщі, це 230 із 469 всіх інших радянських пам’ятників.

Чому це питання стало актуальним саме зараз? Власне, казати про «зараз» не зовсім коректно. Роздратування залишками радянщині акумулювалося весь час, а іноді й виплескувалось в акти плюндрування подібних місць. Тож проблему слід було вирішити. Крім того, побутує думка, що на поляків справив враження позитивний досвід України, де демонтаж пам’ятників (зокрема, наш «ленінопад») триває переважно без значних ексцесів.

Місцеві медіа, зокрема, «Польське радіо», не втомлювалися роз’яснювати: «Закон про декомунізацію не передбачає ліквідацію пам’ятників на могилах радянських солдатів, йдеться тільки про ті пам’ятники, які не пов’язані з похованням». Себто про наругу над могилами можна забути. Йдеться про ліквідацію абстрактних композицій на тему торжества комунізму, не пов’язаних із жодним місцем чийогось упокоєння.

Але у Москві все зрозуміли так, як захотіли зрозуміти. Вчепившись у дуже дражливу для себе тему – тему «родимих плям», що лишилися від епохи поневолення Радянським Союзом Східної Європи, Кремль сприйняв рішення польського Сейму та польського президента як черговий casus belli і зупинитися вже не міг. Мабуть, олії до вогню додали ще й запроваджені Америкою санкції, обговорення яких хронологічно співпало з останніми кроками Польщі. Та поки що підписанту санкцій Трампу Путін прямо погрожувати не наважується (якщо не вважати такою погрозою висилку американських дипломатів). Тож відігратися було вирішено на Польщі.

Путінська «асиметрія»

«Влада Польщі, безумовно, добре розуміє, наскільки важку образу вона завдає російському народу і народам країн, що в минулому входили до складу СРСР, сини і дочки яких боролися проти спільного ворога за життя і свободу народів Європи, в тому числі й поляків. Проте у Варшаві свідомо йдуть на цю обурливу провокацію. Зрозуміло, вона не залишиться без наслідків», – оперативно застеріг російський МЗС.

Отримавши відповідний «тємник», російська преса кинулася розробляти та розкручувати цю тему. 31 липня російська газета «Известия» надрукувала велику статтю, в якій детально аналізувалося, якими можуть бути кроки у відповідь з боку Росії. Передусім, вони будуть «асиметричними», повідомляєгазета.

«Як розповіли «Известиям» джерела в російських дипломатичних колах, розглядається кілька варіантів: персональні санкції проти причетних до розробки закону польських політиків, економічні заходи впливу і активна робота на всіляких міжнародних майданчиках для залучення уваги до цієї проблеми», – йдеться в публікації.

Окрім всього вище зазначеного, росіяни також мають намір вдарити у найболючішу для поляків точку. «Як зазначив на нещодавній прес-конференції в Москві глава комітету з міжнародних справ Ради Федерації Костянтин Косачов, Росія, наприклад, може перестати доглядати за польськими меморіалами, такими як «Катинь» і «Мідне». Сенатор також додав, що до меморіальних місць може бути зараховане і місце під Смоленськом, де у 2010 році сталася катастрофа авіалайнера президента Польщі», – пишуть «Известия».

Однак, схоже, що навіть не це найбільше схвилювало поляків. Чи не в першу чергу їх турбує те, що «у Кремля є офіційні сумніви з приводу законності західних кордонів Польщі». «Російські журналісти припустили, що якщо Польща відмовляється від комуністичного минулого, вона також повинна відмовитися від західних кордонів, які подарував Сталін. Російське телебачення також стверджує, що в Москві може бути проведений «новий розгляд документів щодо Катині», – повідомляє Rzeczpospolita.

Інакше, як «варварством» подібний підхід у Польщі не йменують. А позитив від усього, що відбувається зараз, лише один: явлене в усій своїй «красі» обличчя Росії. Точніше, його оскал – без гриму та ретуші. Із такою політикою Путіну недовго чекати того, що його країну ненавидітимуть усі 100% цивілізованого світу. Принаймні, ця «асиметрія» йому гарантована.

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook а также к каналу в Telegram и следите за обновлениями

Михайло Поживанов