Провідні країни Перської затоки блокують Катар та вводять проти нього економічні санкції, що може підірвати стабільність на всьому Близькому Сході

Кількість країн, які розірвали дипломатичні стосунки з Катаром, збільшилась уже до семи. Це Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Єгипет, а також Ємен, Мальдивські острови та Маврикій.

Долучився також один із кількох урядів Лівії — той, що розмістився в місті Тобрук. Але оскільки він не визнаний ООН, з точки зору міжнародного права зараховувати Лівію до країн, які долучилися до блокади, не можна.

Загалом це держави, які слідують у фарватері за саудами. Саме Ер Ріяд є головним каталізатором конфлікту.

Офіційно Саудівська Аравія заявляє, що карає Катар за спонсорування тероризму. Але мало хто в це вірить, бо саудівські шейхи так само фінансують терористичні угрупування.

Насправді криза назрівала уже давно. Фактично зараз ми бачимо виверження вулкану, яке зріло кілька років.

Що стало причиною кризи

Офіційно країни, які долучились до блокади, заявляють, що це покарання Катару за підтримку терористів «Аль-Каїди», «Ісламської держави», руху «Брати мусульмани» та інших угруповань. Та справжня причина — це конкуренція між Саудівською Аравією та Катаром за вплив у регіоні. Триває вона вже не перший і навіть не другий рік.

Дві країни володіють потужними фінансовими ресурсами. Саудівська Аравія провідний постачальник нафти на світовому ринку. А Катар — головний постачальник зрідженого газу. І незважаючи на свої крихітні розміри, країна, як стверджує Bloomberg, має найвищий у світі дохід на душу населення ($129 700 на рік).

Жаринкою, що запалила полум’я, називають висловлювання правителя Катару шейха Таміма бен Хамада ат-Тані, опубліковані державним інформаційним агентством країни. Він під час параду нібито розкритикував Саудівську Аравію та ОАЕ за нападки на Іран.

Влада Катару швидко видалила ці заяви та заявила, що насправді нічого такого емір не говорив та й взагалі не було жодної промови, і все це результат хакерської атаки. Згодом ЗМІ Саудівської Аравії та ОАЕ також підняли хвилю критики щодо шейха за його дзвінок президенту Ірану Хассану Рухані.

Газета Financial Times стверджує, що «соломинкою, яка зламала шию верблюду» став мільярдний викуп, який Катар заплатив спецслужбам Ірану, підконтрольним їм шиїтським угрупуванням та бойовикам в Сирії з угрупування «Тахрір Аш-Шям», яке вважають близьким до «Аль-Каїди».

За цю гігантську суму було звільнено члена королівської родини Катару та кілька десятків військовослужбовців. Їх захопили в полон у грудні 2015 року під час соколиного полювання на півдні Іраку. Чи справді вони там полювали, чи займалися чимось іншим — достеменно невідомо.

Викуп викупом, але Катар і справді на відміну від саудитів намагався підтримувати більш дружні стосунки з Іраном. Це, зокрема, вилилося в низку спільних економічних проектів, зокрема, у газовій сфері.

Які наслідки матиме криза

Розрив дипломатичних стосунків з Катаром — це найменш болюча частина. Таке вже було в 2014 році — тоді на дев’ять місяців Саудівська Аравія, ОАЕ та Бахрейн розірвали дипломатичні стосунки з Дохою через події у Єгипті.

Власне, арабська весна була однією з найбільш прикметних ілюстрацій конкуренції між Саудівською Аравією та Катаром за вплив на процеси, зокрема, в арабському світі.


Зараз ситуація набагато серйозніша. Єдиний сухопутний кордон Катар має з Саудівською Аравію і через нього йшло близько 80% його імпорту. Блокада перекрила його. Нажахані катарці масово скуповують продукти.


Громадянам Саудівської Аравії, ОАЕ, Бахрейну звеліли залишити територію Катару. Перервано авіаційне сполучення та введено санкції щодо низки компаній та банків.

У Ер Ріяді закрили офіс провідного інформаційного рупору Катару телеканалу «Аль Джазіра». У Єгипті його працівників не перший рік нещадно переслідують та саджають у в’язниці. З’явилися чутки, що Доха готова навіть закрити канал в обмін на скасування блокади й санкцій.

Втім, як розповів сайту «Еспресо» сходознавець Ілля Куса, це навряд чи станеться. «Втрачати такий ресурс ніхто не хоче. Скоріш за все, їхню політику просто підкоректують під політику й потреби саудитів», — вважає експерт.

За його словами, «Аль Джазіра» на сьогодні — потужний пропагандистський інструмент з величезною аудиторією, який сунітські нафтові монархії успішно використовують для боротьби з Іраном.

Сценарії подальших подій

Посередники намагаються помирити Доху й Ер Ріяд. Ними виступили Кувейт і Оман. Ці дві країни не підтримали санкції та блокаду й взагалі традиційно виступають як миротворці-посередники під час місцевих криз.

У вівторок вранці стало відомо, що Катар поки що відклав дії у відповідь, які могли б поглибити кризу. Зокрема, шейх Тамім бен Хамад ат-Тані поки що не став виголошувати своє звернення до народу.

Ілля Куса вважає, що наразі є всі шанси на те, що криза вирішиться мирним шляхом. «Усі зацікавлені не в довгостроковій кризі, а в швидкому вирішенні, в цьому і була вся суть блокади Саудівської Аравії — натиснути на Катар, щоб домогтися лояльності і поступок», — пояснив він.

Якщо ж компромісу досягти не вдасться, то цілком можливий варіант з тихим переворотом — еміра замінять на більш лояльного до саудитів члена королівської сім’ї. П’ять років тому батько нинішнього еміра добровільно поступився владою своєму четвертому сину на тлі чергового загострення стосунків з саудівцями.

Американський фактор

Нещодавній візит Трампа в Саудівську Аравію на думку експертів-сходознавців підкріпив упевненість саудитів щодо блокади Катару. Попередня адміністрація Білого Дому у боротьбі з «Ісламською державою» спиралася на всю арабську коаліцію в цілому, не виділяючи окремо когось з її членів.

А от Трамп здійснив візит у Саудівську Аравію. Він уник контактів з представниками Катару. Таким чином, він цілком міг дати зрозуміти, що і Штатам не подобаються загравання Дохи з Тегераном.

Цікаво, що США в нинішній ситуації будуть гарантом того, що криза не перейде до відкритої війни. У 2003 році Саудівська Аравія фактично витурила американську авіабазу зі своєї території.

Новим місцем дислокації став Катар. На сьогодні там розташовано 10 тисяч американських військових. Там же розташовано штаб Центрального Командування Збройних сил США на Близькому Сході.

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook а также к каналу в Telegram и следите за обновлениям

ДМИТРО ГОМОН