Кубок конфедерацій виявив чимало недоліків у підготовці до ЧС-2018, а його головна арена – стадіон «Крестовський» у Санкт-Петербурзі — став символом російської корупції

Що росіяни збудували за 1 млрд євро.

Одразу після старту Кубку конфедерацій у мережі з’явилося чимало показових знімків з арени, яку ФІФА офіційно іменує «Санкт-Петербург», а росіяни позаочі називають «Розпил-Ареною». Навколо стадіону розкидані купи будівельного сміття – валяються обрізані труби, піддони, шматки фасадної обшивки, дроти та порожні коробки.

У підтрибунних приміщеннях потріскана плитка, нашвидкоруч змонтовані електролінії, заламані ручки на дверях. У фаст-фудах на голову відвідувачам зі стелі тече вода. А у туалетах зламані унітази.

Свідками такого гнітючого стану найдорожчої у світі арени, на будівництво якої витрачено 1 млрд євро, стали десятки тисяч вболівальників та сотні іноземних журналістів, які приїхали на Кубок конфедерацій до Росії.

Чому вартість стадіону зросла на 600%

Будівництво багатостраждального стадіону у Санкт-Петербурзі розпочалося у 2007 році, коли Росія ще навіть не отримала права на ЧС-2018. Здати арену мали у 2009 році, але з тих пір її введення у експлуатацію неодноразово переносилося, а початкова вартість зросла на 600%.

Лише наближення Кубку конфедерацій примусило росіян зарухатися і 22 квітня 2017 року стадіон у Санкт-Петербурзі нарешті відкрили. Під час матчу чемпіонату Росії між місцевим «Зенітом» та «Уралом» футболісти були шоковані станом газону, від якого відривалися шматки. Врешті його довелося перестеляти по новому.

Не витримав під час гри і став протікати розсувний дах, який робітники на очах вболівальників по ходу гри латала поліетиленом. Несправною виявилася і система кондиціонування, адже деяким гравця під закритим дахом стало під час гри погано.

Проблеми супроводжували арену впродовж усього її будівництва. Через дірявий дах на арені ще раніше повсюдно з’являлася пліснява, навколо стадіону тріскався бетон, через те що не було належним чином проведено робіт з укріплення ґрунту.

Будівництво перетворилося на одну велику годувальницю для чиновництва, а за інформацією російської «Нової газети» з 2013 до 2015 році на «Крестовському» взагалі не велося жодних масштабних робіт, а банально розкрадалися гроші.

Як на будівництві використовують справжніх рабів

Це все відбулося на тлі нелюдських умов праці, які за даними міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch панували на усіх об’єктах чемпіонату світу з футболу. Близько 80% будівельників складали іноземці, переважно з Таджикистану та Узбекистану.

Вони постійно наражалися на недобросовісних субпідрядників, які не виплачували зарплату та недотримувалися елементарних правил безпеки. За оцінками правозахисників 17 робітників на будівництві стадіонів ЧС-2018 загинули.

Найбільш кричущий факт виявив німецький телеканал ARD, який наприкінці травня показав документальний фільм «Генеральна репетиція Путіна. Росія, ФІФА та Кубок конфедерацій». Серед іншого, журналісти з’ясували, що на будівництві стадіону у Санкт-Петербурзі працювало 110 працівників з КНДР.

Вони жили у контейнерах, загороджених колючим дротом та постійно перебували під наглядом охоронців.


За інформацією ARD північнокорейці отримують від заробленого лише 10%, решту забирає КНДР, яка направляє робочу силу за кордон за вигідними контрактами та таким чином заробляє валюту.


Факти використання, по своїй суті, рабської праці були доведені до ФІФА, проте у організації на них належним чином не відреагували та, після імітації розслідування, назвали звинувачення німецьких журналістів безпідставними.

Чим росіяни вражають футболістів та вболівальників

Висловили претензії до організаторів й учасники Кубка конфедерацій. Зокрема, на транспортні негаразди пожалівся головний тренер збірної Камеруну Уго Броос. За словами бельгійця, його команда на годину спізнилася на передматчеве тренування у Москві перед грою з 1-го туру Кубка конфедерацій проти Чилі. А потім у Санкт-Петербурзі Броос вчасно не зміг потрапити на прес-конференцію перед матчем з Австралією. Причиною стали пробки.

Транспортне питання дошкуляє й вболівальникам, адже у межах Росії доводиться долати суттєві відстані, а подорож із Санкт-Петербургу до Сочі залізницею може зайняти до двох діб. Обіцяні швидкісні лінії у Росії такі і не почали повноцінно функціонувати.

Крім того, фани перебувають на турнірі під тотальним контролем. Мало мати просто квиток на матч, до нього потрібне ще й посвідчення фана, подібне на акредитацію для представників ЗМІ.

З Нової Зеландії на Кубок конфедерацій приїхали лише кілька десятків вболівальників. Їх уже на паспортному контролі неприємно вразила прискіпливість російських митників. Одна з груп фанів провела кілька годин у аеропорту, через те, що росіяни не могли знайти їхні дані у своїй базі.

А інші новозеландці в оточені стюардів годину просиділи після матчу з Росією на трибунах у Санкт-Петербурзі, аби унеможливити конфлікти з місцевими вболівальниками.

Як школярі та бюджетники заповнюють трибуни

Між тим у самих росіян Кубок конфедерацій ажіотажу не викликав. Якщо на матчах збірної Росії трибуни ще абияк заповнюються, то на інших іграх вони залишаються напівпорожніми. У Німеччині були шоковані, що на грі її національної збірної, яка є чинним чемпіоном світу, проти Австралії у Сочі, глядачі заповнили стадіон ледь наполовину. Викликає це подив й у ФІФА.

Але російські чиновники й тут швидко зметикували, як замилити усім очі. Вони вирішили діяти старими перевіреними методами та зігнати на наступний матч масовку. У Сочі пустили на порожні місця школярів, а у Санкт-Петербурзі та Казані квитки безкоштовно роздають бюджетникам.

У цьому вся суть російського ЧС-2018. Головне створити гарну картинку для телебачення, а безлад, що коїться насправді – нікого не хвилює.

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook а также к каналу в Telegram и следите за обновлениям

ДМИТРО МАРЦЕНИШИН