Історія не менш цікава ніж турне Саакашвілі і Ко. І така, що потребує ювелірної реакції.

Отже, МЗС Угорщини вже тиждень розмазує історію про утискання мовних прав закарпатських угорців, яких змушуватимуть вчити державну мову після ухвалення нового закону про освіту.

Заява глави МЗС Угорщини Сіярто: «Україна встромила Угорщині ножа в спину, внісши зміни до закону про освіту, який сильно порушує права угорської меншини».

Той самий Сіярто викликає сьогодні на килим нашого посла Любов Непоп, аби особисто повідомити послу, що вважає новий український закон про освіту «соромом і ганьбою».

Що зробили позитивного наші офіційні особи на захист закону Гриневич?

Міністр МЗС Клімкін в досить влучний риториці заявив: «Якщо володіння державною мовою – це радикалізм, то я радикал».

Любов Непоп особисто вперше завозила угорських депутатів цими вихідними до Волновахи та на лінію фронту. Сподіваюсь, ще й наговорила у вуха до чого призводить розкачка мовного питання і сепаратизму.

Але є ще наші місцеві бл*ді на Закарпатті.

З’явились повідомлення від «захисників угорського Закарпаття» з проханням не підписувати мовний закон. Є мантри про утиски 150 тисяч угорців, що проживають в Україні, не знають мови і отримали паспорти ЄС. Тобто за правильного грошового вливання і ідеологічної накрутки можуть цілком закрутити якесь ЗНР.

Є виклики для наших дипломатів на зовнішніх фронтах.

Угорські нацюки погрожують, що «уряд Угорщини активізується на всіх можливих європейських форумах, щоб нові правила не вступили в силу».

Пора говорити чесно. Сусідня держава уперто лізе у внутрішні справи, оскільки закон про освіту це суто наша тема. Йоббікі і орбани відверто працюють на угоризацію цілого регіону, їм підіграють локальні «захисники угорської культури». У нас цілі райони не знають державної і не збираються її вчити, а будь-яка спроба всучити українську «материнку» розцінюється як «геноцид». Так уже ж догралися в забезпечення прав рускоязичного насєлєнія в Криму і Луганську до фейкових воєнізованих республік. Сподіваюсь, Непоп і Клімкін утихомирять гарячі голови на своєму рівні. А освітній закон таки запрацює попри істерики. І да, це питання теж не потребує замовчування і надії на саморозсос в урядовому кварталі.

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook и следите за обновлениями

Марина Данилюк-Ярмолаєва