Світова громадськість визнала Конституцію України однією з найбільш досконалих і демократичних.

Щороку, починаючи 1996-го, 28 червня Україна відзначає День Конституції – єдине свято, яке закріплено в цій самій Конституції. Це – знаковий для українців день, бо в цей день ми, після багатьох років неприйняття і дискусій отримали основоположний документ найвищої юридичної сили.

Метод проб і помилок

Спроби прийняти Основний Закон незалежної України були, починаючи з часу прийняття незалежності, і затягнулися на довгі шість років.

За цей час було запропоновано 15 проектів Конституції України – від Конституційної комісії, громад, партій і установ.


Комуністи пропонували зберегти назву УРСР,  відновити радянську форму правління, обмежити права президента і увійти в новий Союз. Конгрес українських націоналістів пропонував позбавити Крим статусу автономії.


Не знаходився консенсус і в питаннях розподілу повноважень між гілками влади, державної символіки, приватної власності, статусу Криму та російської мови.

У 1992-1993 роках ще при Леоніду Кравчуку був напрацьований перший проект Конституції, але він не був прийнятий.

Є Конституція!

У 1996 році була створена спеціальна парламентська комісія під керівництвом депутата Михайла Сироти. 27 червня почався розгляд запропонованого документа у Верховній Раді.

Без перерв, у результаті безупинних дискусій, голосувань по кожній статті окремо і цілими розділами 28 червня 1996 року 315 голосами була прийнята Конституція України в цілому.

Тодішній президент України Леонід Кучма не був присутній на історичному засіданні парламенту, а прибув у Верховну Раду за кілька хвилин до прийняття Закону. Безсонна ніч увінчалася історичним документом, шампанським і цукерками.

Міжнародне співтовариство високо оцінило Основний Закон України і назвало його найважливішим кроком у забезпеченні прав та свобод людини та громадянина, що сприятиме подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Основні положення 

Чинна Конституція України складається з 15 розділів. 161 стаття зібрана у 14 розділів, а XV розділ містить 17 перехідних положень. Тексту Конституції передує Преамбула.

Статті Конституції враховують усі сфери життєдіяльності держави і людини. Серед їх головних  положень – такі:

  1. Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Демократична суть держави конкретизує ст.5, проголошуючи Україну республікою за формою правління, а також закріплюючи в Українській державі принцип народовладдя.
  2. Народ визнається носієм суверенітету і єдиним джерелом влади.
  3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
  4. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
  5. Україна — унітарна держава, територія якої є цілісною і недоторканною.
  6. Державною мовою в Україні є українська мова.
  7. Український народ як суб’єкт права власності на землю, її надра, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України. Право користуватися природними об’єктами, що є власністю народу відповідно до закону, має кожний громадянин України.
  8. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом, а також не допускається розташування іноземних військових баз.
  9. У розділі «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» закріплено широкий спектр прав і свобод людини й громадянина, що охоплює всі без винятку права і свободи, які демократичною світовою спільнотою прийнято вважати за відповідні гуманістичні стандарти в цій сфері суспільного і державного життя.

Конституція Пилипа Орлика – перша Конституція в Європі

І тут маємо привід для гордості. Наша перша Конституція, відома як Конституція Пилипа Орлика, прийнята 5 квітня 1710 року, була однією з перших не лише у Європі, а й у світі. Коли в Бендерах (теперішня територія республіки Молдова) було затверджено «Правовий Уклад Та Конституцію відносно Прав І Вольностей Війська Запорозького».

Там після смерті Івана Мазепи відбулися вибори нового гетьмана. Ним став генеральний писар Війська Запорозького Пилип Орлик. Між ним і козацькою старшиною і  було укладено угоду під назвою «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького».

Вона складається зі вступу-преамбули, 16 статей та присяги новообраного гетьмана. Ця Конституція фактично проголошувала Україну незалежною республікою (зберігався тільки протекторат шведського короля).

У тексті документа її автори називають територію держави Військом Запорозьким, Україною.

Конституція Пилипа Орлика засвідчила, що українці – свідома нація, яка боролася і буде боротися за свої права, свою ідею. Гетьман Пилип Орлик усе своє життя віддав на те, щоб поєднати два береги Дніпра, які розділилися через внутрішні суперечності, в одну державу – Україну.

Конституція 1710 року чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання.

Положення законодавчого документа, з одного боку, узагальнили весь накопичений у попередні роки державотворчий потенціал козацтва, а з іншого – стали невичерпним джерелом для подальшої боротьби українців за незалежність.

Принципи, закладені в Конституції Пилипа Орлика, свідчили про зародження поглядів на демократичний устрій організації війська та про його національну ідентифікацію у межах суверенної держави вже на початку XVIII сторіччя.

Конституція УНР і чотири Конституції після неї

Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вольності УНР) від 29 квітня 1918 року — також помітне явище в розвитку конституційного законодавства України. Робота над проектом Конституції розпочалася після проголошення Української Народної Республіки, оскільки ця історична подія поставила на порядок денний необхідність прийняття Основного Закону. Його принципові засади від імені конституційної комісії сформулював Микола Грушевський .

В основу Конституції було покладено ідею поділу влади з метою гарантувати демократичний розвиток Української держави. Проголошувала державну незалежність і територіальну цілісність України, рівність прав. Республіка мала бути парламентською зі Всенародними Зборами.

Вадами Конституції УНР історики називають, зокрема, декларативність положень, невизначеність функцій органів влади та їхніх взаємовідносин, невизначеність території УНР тощо.

Через гетьманський переворот Конституція УНР 1918 року не набрала чинності. Але зміст Основного Закону доби Центральної Ради дає підстави стверджувати, що з точки зору права він хоча й був недостатньо професіональним, проте важливим як документ часу, оформивши відродження державності України.

Чотири Конституції Радянської України (1919-1978 рр) були політичними документами і розроблялися спершу в ідеологічних відділах ЦК КПРС. Ці конституційні акти з великим застереженням можна віднести до групи основних законів держави, – зазначають історики.

З часу затвердження Основного Закону – до сьогодення

З 1996 року до Конституції кілька разів вносилися зміни – під тиском певних політичних сил чи відповідно до потреб часу. Перший раз зміни до основного документа країни були внесені у грудні 2004 року. Тоді для подолання гострої політичної кризи під час Помаранчевої революції парламент ухвалив закон України № 2222-IV «Про внесення змін до Конституції України» та про внесення змін до закону про вибори президента.

На початку 2014 року на тлі політичної кризи в Україні активізувалися пропозиції «повернутися до Конституції 2004 року». Під цим малося на увазі обрання парламенту за пропорційною системою та позбавлення президента значної частини повноважень.

Цей закон не був підписаний президентом, парламент ухвалив нову постанову «Про текст Конституції України в редакції 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями». Цей закон набув чинності 2 березня 2014 року. Таким чином, від 2 березня 2014 року в Україні є чинною Конституція, прийнята 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними пізніше.

2 червня 2016 року Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), або так звану судову реформу.

Конституція в мініатюрі

22 серпня 2011 рокі у Києві була презентована перша мініатюрна Конституція України, яка мала на меті, за словами авторів ідеї, привернути більше уваги суспільства до законодавства. Мініатюрна рукописна книжечка «Конституція України», розміром 2х3 см, включає 160 рукописних сторінок, літери висотою не більше 1 мм. Виконав роботу майстер-каліграф Ігор Степанов.

Міні-макет книжечки переданий Музею книги та друкарства.

Сьогодні ми, як і світова громадськість, визнаємо, що маємо Конституцію, яка відповідає європейським вимогам Основного Закону.  А як зробити так, щоб конституційні постулати не були просто записами на папері, знає кожен: почати із себе і неухильно їх виконувати. Тоді й результати не забаряться.

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook а также к каналу в Telegram и следите за обновлениям

ТЕТЯНА ЗІНЧЕНКО