Була колись примітивна попсова пісенька про «есемеску-есемесочку», а тепер до неї є й пару ілюстрацій, автор яких Ігор Коломойський, а об’єктами стали спершу Саакашвілі, а тепер ще й втікач-корупціонер Онищенко.

Тож поважного олігарха можна нагороджувати за винахід нового виду зв’язку. А якщо серйозно, то про що йдеться? Та про велику політику у баченні дотепного олігарха.

У Ігоря Валерійовича зараз серйозні проблеми. Викачав мільярди з Приват-банку, скинув ограбований банк державі й думав, що все традиційно зійде з рук. А не зійшло. На щастя, даний злочин у підслідності Генпрокуратури, а не НАБУ, тому принцип «друзям – усе, а ворогам закон» не пройшов. У відомстві Луценка не просто відкрили кримінальну справу, але й активно виявляють та заарештовують добре замасковану власність.

Пан Ігор уже раніше пробував воювати проти влади, навіть тербатальйони свого часу до Києва підтягував (пригадуєте Укрнафту). Закінчилося все не зовсім вдало – і з посади голови ОДА, де направду зробив багато доброго, довелося піти, і закон олігархічний заблокувати не вдалося, та й грошей чимало на вітер пішло. Мудрий олігарх має вміти домовлятися, і Ігор Валерійович спробував по старинці, а воно не пішло. Наші пустобрехи, які постійно товчуть тему про олігархічну та корумповану владу, якось не можуть пояснити у своїй вузьколобості, чому ж така «продажна влада» раптом не продалася такому вигідному та медійному олігарху.

Починати нову війну пан Ігор поки не ризикнув, а от так легенько-м’якенько пригрозити – це вже простіше й безпечніше. Але як людина дуже навіть не глупа та ще й дотепна, придумав дуже оригінальний спосіб переслати меседжі українській владі. Спершу зробив неочікувану річ – погодився прийняти неподалік свого дому, на березі Женевського озера, такого ненависного Саакашвілі. Це ж про нього він ще недавно говорив: «Якщо скажена собака починає кусатися, то її присипляють (умертвляють)». А тут, напередодні скандального прориву крейзі-Міхо українського кордону, раптом змилостився й прийняв уже добре потріпаного та збіднілого проповідника. Але зразу ж після женевської зустрічі сам засвітив цю інформацію. А оскільки в Києві «належно» не прореагували, додав ще одну есемеску – направив свого довіреного нардепа-укропівця Купрія в Жешів та Перемишль супроводжувати й підтримувати екс-губернатора та ще й людей у Краківець підкинув.

Якщо уважно відстежити спалах і таке ж швидке падіння уваги до Саакашвілі з боку телеканалу «1+1», то видно, що поки це ще не олігархічна війна, а лишень погроза – така собі есемесочка. Очевидно, через те, що аж надто заангажовуватися в співпрацю з неадекватним політиком не дуже хочеться розумному олігарху. Та й старі образи ж нікуди не ділися.

А зараз раптом появився ще один меседж. Ігор Валерійович із задоволенням провів фотосесію з утікачем-нардепом Онищенком. І, здається, в тому ж ресторані, де приймав Саакашвілі. Ну а далі вже повна хохма. В цьому ресторані випадково прогулювалася замголовреду проросійського сайту Страна.ua Світлана Крюкова. Мабуть це у них редакційна традиція – вечорами, вийшовши з офісу, прогулюватися берегом Женевського озера та заходити в дорогі ресторани випити чайочку. Вона спершу сфотографувала «встречу двух видных украинских политиков», а потім сам Ігор Коломойський, раптом впізнавши журналістку, запросив її зробити фото на трьох.

Якщо згадати, що саме через «Страну» вкидувалися в наш інформаційний простір усі сфальшовані в ФСБ Росії звинувачення Онищенка проти Порошенка чи Луценка, то натяк у новому меседжі стає аж надто прозорим. От тільки Ігор Коломойський зайвий раз підтвердив, що є мудрою та розважливою людиною – бруднити й дискредитувати свій власний канал відвертими фейками, вочевидь, не захотів. Нехай бруд лиє «Страна»…

Тарас Чорновіл