Днями на російському пропагандистському ресурсі RT (раніше Russia Today) була опублікована стаття Владислава Суркова «Криза лицемірства. I hear America singing». Цей опус відразу ж був охарактеризований зразком низькопробного графоманства, осміяний і забутий. А даремно.

Владислав Сурков вважається чи не найбільш впливовою фігурою в путінській вертикалі. Євген Ройзман — відомий російський політик, голова Єкатеринбурга, колись сказав: «У нашій країні є ляльковод, який приватизував усю політичну систему. Це Сурков». А колишній чиновник кремлівської адміністрації і куратор «проекту Новоросія» Борис Раппопорт стверджував, що саме Владислав Сурков у 2005 році розробив і запровадив у російський політичний дискурс концепцію «Русского мира». Спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер назвав Владислава Суркова «архітектором подій на Донбасі». Абсолютно зрозуміло, що в цій ситуації публічне словоблуддя Суркова про американських музикантів, політичний устрій Стародавнього Риму і такого собі кібернетичного царя Заходу, який може повернутися з дня на день, — все це мало бути сприйнято як російський сигнал. Волкеру, Трампу, США і колективному Заходу. Всім. Тут, як то кажуть: «Не важливо про що. Важливо хто».

3 листопада в пресі з’явилося повідомлення, що Трамп може зустрітися з Путіним під час турне країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону. Стверджувалося, що лідери США і Росії домовилися обговорити ситуацію в Північній Кореї, Сирії та України. 4 листопада на брифінгу у Вашингтоні Курт Волкер розповідає журналістам, що 13 листопада в Белграді відбудеться його третя зустріч з Владиславом Сурковим. «Подивимося, чи зможемо ми досягти прогресу», — сказав американський дипломат. (Нагадаємо, що перша зустріч Суркова і Волкера пройшла 21 серпня в Мінську. На початку жовтня в Сербії відбулася їхня друга зустріч, про яку Сурков відгукнувся як про таку, де «обидві сторони запропонували свіжі ідеї і новаторські підходи в їх реалізації». Потім Волкер відвідав Україну 27-28 жовтня і провів низку зустрічей з українським керівництвом і депутатами. Колишній посол США у Росії Джон Теффт тоді говорив, що Волкер і Сурков на майбутній зустрічі на початку жовтня обговорюватимуть питання введення миротворчої місії ООН на Донбас). Волкер, відповідаючи на запитання журналістів, пояснив, що «планує обговорити з Сурковим питання відновлення територіальної цілісності і безпеки України». Він також підкреслив, що якщо зустріч пройде успішно, то вже в грудні можуть відбутися нові переговори.

Потім, 7 листопада, з’являється графоманський опус Владислава Суркова, в якому він докладно розмірковує про «лицемірство Заходу» і «новоявленого кібернетичного царя». А вже 9 листопада прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков каже про зустріч Путіна і Трампа у В’єтнамі як про підтверджену сторонами подію. Щоправда, згадуючи, що «погодженого порядку денного поки немає». Держсекретар США Рекс Тіллерсон розповідає, що рішення про проведення переговорів не прийнято: «Зараз помічники і радники глав держав намагаються визначити, чи достатньо у двох лідерів тем для обговорення по суті». Дмитро Пєсков наполягає: «Ще раз повторюю, в будь-якому випадку на полях саміту обидва президенти матимуть можливість переговорити неодноразово, якщо вважатимуть це за необхідне. І, звичайно, це буде хороша можливість, щоб обмінятися думками з найгарячіших питань». Паралельно представник Білого дому Сара Сандерс запевняє журналістів: «Щодо зустрічі з Путіним. Ця зустріч не була узгоджена, вона не відбудеться через розбіжність графіка робочих зустрічей», — пише ВВС. І останнє, з висловлювань Дмитра Пєскова: «Ясності поки немає. Від наших американських колег надходить суперечлива інформація. Так чи інакше у кулуарах зустріч відбудеться», — цитує його Інтерфакс.

3 листопада в пресі з’явилося повідомлення, що Трамп може зустрітися з Путіним під час турне країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону. Стверджувалося, що лідери США і Росії домовилися обговорити ситуацію в Північній Кореї, Сирії та України. 4 листопада на брифінгу у Вашингтоні Курт Волкер розповідає журналістам, що 13 листопада в Белграді відбудеться його третя зустріч з Владиславом Сурковим. «Подивимося, чи зможемо ми досягти прогресу», — сказав американський дипломат. (Нагадаємо, що перша зустріч Суркова і Волкера пройшла 21 серпня в Мінську.

На початку жовтня в Сербії відбулася їхня друга зустріч, про яку Сурков відгукнувся як про таку, де «обидві сторони запропонували свіжі ідеї і новаторські підходи в їх реалізації». Потім Волкер відвідав Україну 27-28 жовтня і провів низку зустрічей з українським керівництвом і депутатами. Колишній посол США у Росії Джон Теффт тоді говорив, що Волкер і Сурков на майбутній зустрічі на початку жовтня обговорюватимуть питання введення миротворчої місії ООН на Донбас). Волкер, відповідаючи на запитання журналістів, пояснив, що «планує обговорити з Сурковим питання відновлення територіальної цілісності і безпеки України». Він також підкреслив, що якщо зустріч пройде успішно, то вже в грудні можуть відбутися нові переговори.

Потім, 7 листопада, з’являється графоманський опус Владислава Суркова, в якому він докладно розмірковує про «лицемірство Заходу» і «новоявленого кібернетичного царя». А вже 9 листопада прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков каже про зустріч Путіна і Трампа у В’єтнамі як про підтверджену сторонами подію. Щоправда, згадуючи, що «погодженого порядку денного поки немає». Держсекретар США Рекс Тіллерсон розповідає, що рішення про проведення переговорів не прийнято: «Зараз помічники і радники глав держав намагаються визначити, чи достатньо у двох лідерів тем для обговорення по суті». Дмитро Пєсков наполягає: «Ще раз повторюю, в будь-якому випадку на полях саміту обидва президенти матимуть можливість переговорити неодноразово, якщо вважатимуть це за необхідне. І, звичайно, це буде хороша можливість, щоб обмінятися думками з найгарячіших питань».

Паралельно представник Білого дому Сара Сандерс запевняє журналістів: «Щодо зустрічі з Путіним. Ця зустріч не була узгоджена, вона не відбудеться через розбіжність графіка робочих зустрічей», — пише ВВС. І останнє, з висловлювань Дмитра Пєскова: «Ясності поки немає. Від наших американських колег надходить суперечлива інформація. Так чи інакше у кулуарах зустріч відбудеться», — цитує його Інтерфакс.

Заходу, якому пан Сурков пророкує падіння через брехню і лицемірство, варто почати ухвалювати однозначні рішення, спрямовані на покарання міжнародного злочинця. Поки ж усе, що ми спостерігаємо, — це такий собі політичний і правовий декаданс — кризове явище в мистецтві, що зображує безнадійність, розчарування, втрату сил і втрату бажання жити. А опус Суркова — розлогий і невиразний — це маніфест епохи правового і політичного декадансу. Нагромадження слів ні про що, щоб у кінці заявити: «Ми всі помремо». Рішення має ухвалювати Захід, США і, звичайно ж, Україна. Бо остання є постраждалою стороною, а перші – охоронцями міжнародного права. Час про це згадати. Тільки така переговорна позиція здатна надати сенс тому, що відбувається.

Лариса Волошина