Справа старшого сержанта Віталія Марківа, замкомвзводу батальйону генерала Кульчицького набагато ширша, ніж звичайна справа про убивство італійського фотографа під час боїв за Карачун.

Отже, суд Павіі арештував силовика на шість діб. Він не ховався від італійського правосуддя, а приїхав до матері, де його і зловили. Виникає питання: чи стане цей прецендент приводом, щоби впаювати схожі справи іншим інтуристам із України?

Наша Генпрокуратура сказала, що арештом здивована і, що співпрацює з італійськими правоохоронцями, але доказів прямої причетності Марківа до убивства не має. Отут стане тест для Єніна: чи справді він достойний орденів за заслуги. І як укрпрокуратура вигризає наших громадян із пасток чужого правосуддя.

Російські ЗМІ, газетки Новоросіі упиваються новиною, що італійська прокуратура затримала за убивство українського силовика. Гарна тема для розкрутки ворога номер один в лиці України. Добра тема для агіток, аби алтайські агєєви сміливо записувалися в руссоармію і боролися із київською хунтою на Донбасі. Добре окучування мізків для мам агєєвих, які не розуміють, чого ми тут не в захваті від зайд в ДРГ.

У «Новой газете» прочитала коментар батька Рокеллі. «Все, что мне известно, я знаю от итальянской полиции…С Украиной я никак не контактирую по этому вопросы, официального статуса в связи с произошедшим у меня там нет. Все, что могу сказать — это расследование провела Италия. я склонен ему доверять больше как независимому, чем если бы его выполнила одна из сторон военного конфликта». Тобто ГПУ взагалі не контактувала з батьком загиблого? Фігово, адже очевидно, що батько загиблого громадянина ЄС після загибелі сина під час військових дій стане шукати справедливості.

Ображена рідня в стресі — ідеальна мішень для психологічного впливу, накручування. Тим більше прокуратура вдруге відкрила справу під тиском Ріно Рокеллі.Знову ж таки, ми не знаємо, як впливала на хід справи російська сторона, адже одразу після інциденту я читала численні статті в рос ЗМІ, версії «ополченців», що бойові діі із Карачуна вела українська сторона. Терористам із ОРДЛО класти на закон, їх не арештують в Болоньї. Вони по суті сіра зона для європейського правосуддя. Уже не кажучи про наше — після виправдання колишнього міністра вугілля ЛНР на голови а-ля Верховного суду ДНР)

Всі, хто хоч трохи цікавився боями на Сході, в курсі, що стратегічну висоту — Карачун тримала зовсім не НГУ, а наша десантура. Відзначилася 95-та бригада. Чи не стане епізод з Марківим доміношкою, що попсує репутацію нашим ЗСУ в світі. Убивства журналістів із ЄС основною міццю нашої армії — прекрасна тема для плювків в нашу країну. Чудовий епізод, як убивці єврогромадян катаються по безвізу в ті самі Європи) Усі ці речі варті аби арештувати і зламати одного непомітного солдата із НГУ.

Як переграти ситуацію. Тиск громадськості. Тест роботи дипмісії в сонячній Італії. Належна робота ГПУ. Принаймні пан Єнін має відпрацювати цей орден, отриманий в одному списку із Герегою та Атрошенком. Взимку громадськість та ГПУ вдалося переграти РФ — не віддали Росії Гію Церцвадзе за поданням про убивства в Сочі 2003. Якщо ми захистили громадянина Грузії, але профукаємо свого — оце буде удар для всіх.

Підкреслюю, історія Марківа — справа не про випадкову смерть фотографа при зйомці бойових дій. Це іміджева історія: як підгатить ЗСУ, нашим силам на Донбасі. Як посіяти сумнів, що безвіз для українців — правильна річ.

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook а также к каналу в Telegram и следите за обновлениям

Марина Данилюк-Ярмолаєва