Росія активно вкладає гроші у антиєвропейських політиків і активістів, аби підірвати політичні засади та цінності континенту.

Працюючи на своєму комп’ютері над антизахідною діатрибою (гостра критика, — ред.) для чеського сайту, Ладіслав Касука не був упевнений, що робити з повідомленнями, які почали з’являтися на його сторінці в Facebook. У повідомленнях йому пропонували гроші для організації вуличних протестів, пише The New York Times.

«Вам потрібна допомога?», — йшлося у першому повідомлені, що було написане російською і надійшло від людини, яку він не знав. Після цього прийшло повідомлення на змішаній російській та чеській мовах, яке підбурювало до вуличних демонстрацій і конкретно пропонувалась готівка.

Початковий внесок в розмірі 300 євро ($368) був запропонований пану Касуці, бідному чеському сталіністові, для придбання прапорців і іншого приладдя для протесту в Празі проти НАТО і прозахідного уряду в Україні, Пізніше йому запропонували 500 євро ($558), щоб купити відеокамеру, зняти відео і розмістити його в інтернеті. Були запропоновані й інші невеликі суми.

«Все це було трохи незвично, тому я був здивований», — згадував Касука в недавньому інтерв’ю в торговому центрі на північ від Праги, де він працює у відділі з питань безпеки та обслуговування.

Він вирішив, що гроші «дали на добру справу» – щоб зупинити розширення НАТО і капіталістичних західних принципів на колишні комуністичні країни Східної Європи — тому він погодився.

Після цього почалися дивні відносини, що складалися з пристрасних обмінів повідомленнями у соцмережах щодо політики, а також грошові перекази на загальну суму 1500 євро.

Ці події стали одними з багатьох схожих ситуацій в Східній і Центральній Європі влітку 2014 року. Вони були частиною шаленого, але часто незграбного впливу кампанії, яка фінансується з Москви і курується Олександром Усовським. Усовський — письменник, народжений в Білорусі, російсько-націоналістичний агітатор та ідейний «найманий пістолет» в таємній битві за серця і уми між Росією і Заходом.

У порівнянні з ймовірним втручанням Росії у президентські вибори у Франції та США, діяльність Касуки і подібних йому людей не має великого значення. Він твердо стоїть на периферії чеської політики і ніколи не прагнув до будь-якої більш високої посади, ніж місцевий радник у місті Мелник, що знаходиться на півночі від Праги, де він живе зі своєю подругою в житловому блоці, розмальованому граффіті.

Про співпрацю Касуки з Усовським вперше стало відомо з кешу електронних листів, повідомлень Facebook і інших даних, викрадених українськими хакерами з комп’ютера пана Усовського. Вона являє собою рідкісний вид особливо похмурого аспекту стратегії впливу Росії: позаштатні активісти, які просувають свої інтереси за кордоном, але отримують підтримку від російських магнатів і інших чиновників, близьких до Кремля, а не від самої російської держави.

Основна увага Усовського була зосереджена на маргінальних політичних гравцях в Чеській Республіці, Угорщині, Польщі і Словаччини, і його зусилля в основному не виправдалися. Протести, організовані паном Касукою та іншими, залучили лише невелику кількість людей.

Проросійські сайти, які допоміг створити Усовський, зазнали невдачі. Польський політик, з яким він був пов’язаний, Матеуш Піскорський, був заарештований в минулому році за підозрою в шпигунстві для  Росії.

Ніщо з цього, здається, не завадило Усовському, який на початку цього року все ще вигадував дикі плани і докладні бюджети для потенційних спонсорів у Москві.

Його повідомлення дають можливість поглянути на російське мислення, амбіції і розчарування. Особливо помітні його контакти з офісом Костянтина Малофєєва, націоналістичного мільярдера, який потрапив до санкційного списку США за його можливу підтримку проросійських бойовиків на сході України.

Після того як Усовський зумів організувати лише кілька крихітних демонстрацій в Празі, Варшаві та інших містах, помічник пана Малофєєва в жовтні 2014 року зажадав, щоб Усовський підготував «чіткий, конкретний і реалістичний план приходу до влади проросійських сил».

Малофєєв відмовився від інтерв’ю, і його прес-секретар Надія Новоселова заявила, що мільярдер і його співробітники не мають ніякого відношення до пана Усовського.

Малофєєв має репутацію кремлівської версії Джорджа Сороса, угорсько-американського мільярдера, до якого прозахідні сили по всій Східній Європі часто звертаються за грошима. На відміну від Сороса, багаті росіяни, які підтримують активістів за кордоном, як правило, намагаються зберегти свої ролі та витрати у цих справах в таємниці. Це дозволяє Кремлю триматися на відстані.

Малофєєв в минулому наполягав на тому, що він підтримує тільки гуманітарну роботу, а не політичні проблеми.

Повідомлення про те, що Росія використовувала кібератаки і дезінформацію, щоб втручатися в американські вибори, переконали багатьох в тому, що в Москві працює складна машина впливу.

Але інтерв’ю з декількома співробітниками Усовського і зміст його зламаного комп’ютера свідчать про те, що часом це було більш хаотичною справою, яку стримували грошові суперечки, конкуренція і абсурдно спотворене уявленням про те, як політика працює за межами Росії.

Якуб Янда, заступник директора дослідницької групи «Європейські цінності» у Празі, що фінансується Заходом, відстежував кампанії впливу Росії і сказав, що пан Усовський, здавалося, був настільки далеким від реальності, що він навіть міг бути «приманкою», дивлячись на яку люди б сказали «вся ця загроза з боку Росії просто несерйозна».

Інші, однак, вбачають в Усовському свідчення переваги Росії в правдоподібних запереченнях  та  її готовності робити ставку на опортуністів, якими б не були їхні шанси на успіх.

Усовський «є хорошим прикладом в питанні російських методів», — сказав Даніель Міло, колишній співробітник МВС Словаччини, який тепер є експертом по екстремізму в Globsec, дослідницькій групі в Братиславі. «Він маленький гвинтик у великій індустрії», — сказав Міло. «І таких може бути ще десятки».

Усовський відмовився давати інтерв’ю для цієї статті безкоштовно. Але у відповідь на надіслані електронною поштою запитання він підтвердив, що його комп’ютер був зламаний, і він не заперечував справжність повідомлень, які з’явилися у мережі.

Житель Вітебська, що поблизу російського кордону з Білоруссю, Усовський почав свою діяльність в 2014 році, на хвилі націоналістичного запалу в Москві після анексії Криму і широко поширеної віри серед політичної та ділової еліти Росії, що санкції Європи проти Росії швидко скасують.

Він створив мережу веб-сайтів на різних мовах, щоб просунути слов’янську єдність, орендував офіс у Братиславі та заснував фіктивний фонд, номінально присвячений пропаганді культури.

На питання про те, скільки грошей він отримав від спонсорів в Москві, Усовський спочатку заперечив, що йому платили.  Потім, коли йому була відправлена копія листа, який він написав у жовтні 2014 року зі докладним описом 100 тисяч євро, які він отримав для фінансування «підготовчого етапу» своєї роботи в Східній Європі, він припинив відповідати на запити.

Інші повідомлення, вилучені з його комп’ютера хакерами, свідчать про те, що гроші надійшли від Малофєєва. Усовський вмовив помічника Малофєєва на сотні тисяч євро в кінці 2014 і 2015 років, щоб фінансувати проросійських кандидатів на польських виборах.

Хоча він навіть не наблизився до того, щоб привести до влади проросійські групи, Усовський зміг визначити партнерів у Східній і Центральній Європі, готових прийняти його допомогу. Він також продемонстрував здатність інтернету зробити гучнішими голоси маргіналів і надати незначним демонстраціям такого вигляду, наче це – важливі драматичні події.

Він тісно співпрацював з російськими інформаційними агентствами, контрольованими державою, щоб забезпечити широке висвітлення діяльності його чеських, словацьких та польських співробітників.

Наприклад, Касука, чеський сталініст, регулярно з’являється в російських ЗМІ як коментатор з питань Чехії та геополітики. Одного разу він сказав RT, що США можуть скинути атомну бомбу на Україну і звинуватити Росію, щоб створити привід для війни. А невеличкий мітинг, організований Касукою в Празі, був показаний на головному російському телеканалі «Перший канал».

«Це абсолютне безумство», — говорить Роман Міка, аналітик з Праги. «Перший канал подає як серйозну новину про протест приблизно 10 людей, яким місце у психологічній лікарні». Він сказав, що пан Касука став «одним з найвідоміших чехів у Росії після наших хокеїстів».

Однак єдиною людиною, яку Усовський не хотів бачити центрі уваги, був він сам. Коли словацька група «Peaceful Warrior» хотіла подякувати йому публічно на мітингу за його фінансову підтримку, він швидко відхилив цю ідею.

Після того як Малофєєв, його головний прихильник, охолодив свої амбітні, але нереалістичні політичні плани, Усовський все більш відчайдушно потребував грошей. Він повідомив помічнику Малофєєва в березні 2015 року, що його «польським друзям» необхідно 292 700 євро ($327 тисяч) для отримання місць в парламенті. Він також попросив 10 тисяч євро ($11) для крайньої правої угорської партії «Йоббік» і ще 3 тисячі євро для неофашистського воєнізованого угрупування під назвою Угорська гвардія.

Коли від нього відмовився Малофєєв, він нацькував інших ймовірних російських донорів докладними планами щодо «проросійської п’ятої колони», заявивши, що він може знищити «антиросійський фронт Європи», спрямувавши гроші політикам, які виступали проти НАТО і «антиросійський фронт Європи» завдяки передачі грошей політикам, що виступали проти НАТО та ЄС. Серед них — Російський інститут стратегічних досліджень, який очолює колишній розвідник і Костянтин Затулін, жорсткий кандидат до російського парламенту.

Не маючи грошей, Усовський звернувся до Касуки — чеського сталініста — як недорогого проекта, який міг тримати його в грі. На відміну від польських партнерів Усовського, Касука не просив грошей весь час і навіть відмовився від частини грошей, коли балотувався до міськради в 2014 році.

Але Касука втратив інтерес до вуличної політики. Хоча він все ще спілкується з Усовським в соціальних мережах, він говорить, що тепер концентрується на своїх працях про ризик війни, досягнення Сталіна і про страждання, викликані капіталістичною експлуатацією.

«Для мене неважливо, чи приходять гроші з Кремля або з Америки, якщо це допомагає справі. Важлива сама ідея», — сказав він.

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook а также к каналу в Telegram и следите за обновлениями

The New York Times