Як можна відзначати день народження провідника ОУН абсолютно типовою акцією німецьких нацистів, які кинули його в концтабір, закатували рідних братів і тисячі найближчих соратників?

Не люблю містифікацій навколо фігури Степана Бандери, бо майже нічого з того, що йому приписують, він насправді не здійснював. Бандера був справжнім патріотом, страждальцем, жертвою трьох антиукраїнських режимів, а посмертно ще й став символом, тому заслуговує на належну повагу та вшанування. Але чому саме на таке? Давайте задамо собі кілька риторичних запитань, які трошки розкривають суть декого з «пошановувачів»:

Перше: Чи були ОУН та УПА структурами хоч якось пов’язаними з німецьким нацистським режимом?

Для кожної адекватної людини зрозуміло, що ні. Кілька незначних епізодів на початку війни дуже скоро були демасковані, й для самих німців стало аж надто зрозуміло, що їх використали. Тому вони ще з початку липня 1941-го спрямували найжорстокіші репресії проти членів ОУН – тисячі розстріляних патріотів тільки в помсту за акт 30 червня. Сам Бандера майже всю війну відсидів у нацистському концтаборі. Так, у терпимих умовах, але його рідних братів у німецьких концтаборах закатували на смерть.

Друге: Чи були в ОУН традиції факельних походів?

Ні, не було. ОУН часто використовували церковні й похоронні процесії та пам’ятні акції для проведення своїх політичних маніфестацій. Вони такожперебрали деякі механізми в радянської пропаганди (політінформації, політпросвіта, застосування агітаційних листівок, зображень тощо), але нічого подібного на факельні походи ніколи не було. Використання факелів ніколи не застосовувалося для пропагандистських чи урочистих подій в УПА. В діаспорі члени революційної ОУН Степана Бандери (як і всі інші відлами організації) також ніколи не проводили факельних походів. І від початку існування організації це була цілком свідома позиція. Чому? Відповідь на наступне питання дещо прояснить.

Третє: Хто використовував факельні походи?

У своїх політичних та пропагандивних заходах найбільше цю методику психологічного впливу на публіку застосовували члени націонал-соціалістичної партії Німеччини Адольфа Гітлера. Факели й масові походи з ними стали для нацистів одним із головних знарядь при проведенні масових акцій. На стику ленінської та сталінської диктатур спроби застосувати факели як антураж для політичних дійств були і в більшовицькій Росії. Але, на відміну від Гітлера, радянські вожді не надавали такого значення подібним деталям.

Четверте: То що ж відбувається 1 січня уже багато років у Києві та багатьох інших містах України?

Це точно не може бути назване належним пошануванням Степана Бандери. Це відверте блюзнірство, все одно, якби його вшановували під спів Інтернаціоналу та з червоними прапорами та портретами Сталіна й Леніна. Ну як можна відзначати день народження провідника ОУН абсолютно типовою акцією німецьких нацистів, які його самого кинули в концтабір, закатували рідних братів і тисячі найближчих соратників?!

Ні, це не означає, що після Гітлера використання факельних походів  дискредитоване навіки. Та є ж якась межа здорового глузду. Для історичних, скорботних, мистецьких походів без яскравого політичного забарвлення це цілком прийнятно. Та поєднання факельних походів із радикальними політичними гаслами й жорсткою мовою ультиматумів та нетерпимості – це вже 100% калька з нацизму.

П’яте: Навіщо вони це роблять?

Думаю, що все почалося з недоумства та любові до дешевих ефектів. Саме такі мотиви на початках були визначальними й для Гітлера – це вже потім факел став символом вогню, яким Рейх планував підпалити весь світ. Але не тільки це зараз визначальне. Дехто з організаторів та зачинателів цих акцій не раз були запідозрені у фінансовій та ідеологічній нечистоплотності. Тому припущення, що це все робиться за грубі гроші, щоб зробити належну картинку для рашистських (а заразом для європейських телеканалів), лише на перший погляд видається аж таким неймовірним.

І ще одне. Серед учасників цих акцій далеко не всі є прихильниками ідеології націоналізму. Серед них і апологети якраз нацистських ідей, які, наголошую, з українським націоналізмом нічого спільного не маютьРеальні нацисти зустрічаються і в Свободі – ще більше їх у тій структурі, яка після відходу Яроша продовжує мутувати, але й досі чомусь називається Правим Сектором. А Національний Корпус навіть і не пробує приховувати, що вони є апологетами нацизму саме в його гітлерівському виконанні.

Тарас Чорновіл

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook и следите за обновлениям