Для Росії переговори — це капкан, в який повинен потрапити ворог.

Перша за 16 місяців зустріч міністрів закордонних справ країн «нормандського формату» завершилася без будь-яких відчутних результатів з точки зору врегулювання конфлікту. Міністри не змогли прийти навіть до імітації компромісу з ключового питання порядку денного — розміщення на Донбасі миротворчих сил ООН, пише Віталій Портников для Еспресо.tv.

Відсутність домовленості закамуфльовано рішенням продовжити консультації на рівні політичних директорів зовнішньополітичних відомств. Але якби розуміння існувало, його якраз досягли б на рівні міністрів, а не їхніх підлеглих — для того, щоб у майбутньому питання миротворців змогли б обговорити керівники країн «нормандського формату». А так Макрону, Меркель, Порошенку і Путіну просто нема про що говорити.

Те, про що керівники зовнішньополітичних відомств домовилися в Берліні, декларується щоразу — дотримання режиму припинення вогню, згода з відведенням важких озброєнь, розмінування території. Це навіть не домовленості, а найперші пункти Мінських угод, які агресор не збирається виконувати. Можливо, єдиним реальним результатом цієї зустрічі стане припинення інтенсивного обстрілу Росією і її найманцями звільненої території Донбасу — і то в разі, якщо Путін вирішить створити сприятливе тло для зустрічі на вищому рівні.

В даному випадку демонструється не просто готовність російської сторони розмовляти — а саме готовність розмовляти з європейцями. Щоб занепокоїлися американці і самі почали шукати інструменти для відновлення процесу консультацій з росіянами.

Ніяких повноважень ухвалювати будь-які рішення у нього немає і бути не може, він просто лялька, яка грає роль міністра закордонних справ. І якщо наживка спрацює, тоді Лавров відійде в сторону і роль наживки стане грати Сурков. Але вже для американців.

Саме тому варто зрозуміти, що ми стежимо не за переговірним процесом, а за його незграбною імітацією. Путін не збирається йти з Донбасу і допускати на окуповану територію миротворчу місію. Принаймні, не варто чекати прогресу до президентських і парламентських виборів в Україні. А подальший підхід Росії буде багато в чому пов’язаний з їхніми результатами. І це, до речі, не означає, що Росія віддасть Донбас і Крим проросійським силам. Молдавським комуністам не повернули Придністров’я, команді Шеварднадзе — Абхазію і Південну Осетію.

Але на що дійсно можна розраховувати в разі перемоги колабораціоністів в нашій країні — так це на те, що на Донбасі будуть менше стріляти. Втім, і в цьому випадку ніхто ні про що не домовлятиметься.

Читайте аналитику и блоги прямо у себя в Мессенджере или Телеграмме