Про обмеження швидкості. Повангую, що після наступної резонансної ДТП (а вона, рано чи пізно, неодмінно буде) уряд пришвидшеними темпами впровадить автоматичний контроль швидкості в містах і почне масово розсилати «листи щастя».

Після ще наступної резонансної ДТП — скасує в ПДД «плюс 20 без штрафу». Після ще наступної — оголосить обмеження швидкості в містах вже не до 50, а до 40 км/год.

І вже потім, можливо, замислиться над тим, щоб менше ускладнювати життя сумлінним водіям, але більше ускладнювати життя несумлінним (тим, кому плювати на будь-які формальні обмеження).

* * *

Загальний принцип має бути таким: більше довіри водієві у некритичних ситуаціях (включно з вибором швидкісного режиму залежно від обставин), і водночас жорстка невідворотна відповідальність за грубі порушення, які спричинили тяжкі наслідки (щоб людина реально боялася не «порушити літеру правил», а саме вскочити в халепу). Але наші урядовці надто вже звикли «тащить и не пущать» — тобто, замість унормовувати процес за показником «на виході» (залежно від результату), унормовувати процес «на вході» (тобто, регламентувати і ретельно контролювати самий порядок дій). До речі, те саме в освіті (не так важливий результат, як дотримання всіх інструкцій щодо регламентації процесу), те саме в багатьох інших галузях. Тяжка спадщина імперської бюрократичної ментальності.

* * *

Андрій Гарнат (Andrey Garnat): «…за три года свободного перемещения, большинство водителей, по моим наблюдениям, соблюдают адекватный скоростной режим (не путать с указанным в ПДД)» — 100% збігається з моїми спостереженнями.

ladimir Dubrovskiy: «Наблюдая за собой (25 лет за рулем) я однозначно заметил, что на малой скорости делаю в разы больше ошибок — внимание рассеивается. И в разы больше устаю, поскольку не только дольше в дороге, но также приходится следить за скоростью (…) Когда контроль скорости по факту перестал всех напрягать, аварий стало явно меньше» — і тут цілком згоден. І щодо самовідчуття (я так само став кермувати спокійніше і впевненіше, коли перестав трястися над тим, щоб їхати по порожній шестирядній дорозі неодмінно 78, а не 82), і щодо спостережень довкола себе на дорогах.

* * *

Повертаючись до мого вангування: переконаний, що здоровий глузд переможе і ПДД рано чи пізно будуть адаптовані саме під нашу місцеву ментальність. А от коли це станеться — тут моя внутрішня Ванга ані пари з вуст.

Олексій Панич

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook и следите за обновлениям