Україна в 2018 році планує закупити близько 4-5 млрд кубометрів газу у російського «Газпрому».

Згідно з попередньою інформацією від посадовців «Нафтогаз Україна» і згідно з рішенням Стокгольмського арбітражного суду (ще кінцевого рішення ми не бачили, але там, за попередньою інформацією, чітко це прописано) ми маємо закуповувати такий мінімальний об’єм – 5 млрд кубометрів. Тому це нормальна практика виконання судового рішення.

Інше питання – за якою ціною. І тому, навіть якби цього рішення не було, можливість закупівлі російського газу розглядалась і раніше. Тоді було дві вимоги у «Нафтогазу»: перша, щоб ціна була меншою, чим на хабі в Європі мінус транспортування. А по-друге, щоб це не впливало на розгляд Стокгольмського арбітражу, який зараз вже розглянув це питання.

І тоді, якщо ви пам’ятаєте, російський газ частково закуповувався декілька років тому при посередництві Єврокомісії. Були підписані спеціальні додаткові документи, щоб це не впливало на розгляд в арбітражі і щоб це не зменшувало ефективність нашого спротиву і нашої атаки в юридичних інстанціях Європи.

Тому фактично не є суперновиною те, що ми можемо закуповувати газ у Росії. Ми маємо це робити. Треба ще подивитися чітко рішення Стокгольмського арбітражу, і якщо це дійсно дешевше, чому б ні.

Як таке рішення виглядає на фоні російської агресії в Україні?

Це рішення керівництва держави. Чи повністю Україна перестає співпрацювати з Росією у всіх питаннях – транспортних, авіаційних, космічних, енергетичних і т.д. Чи ми залишаємо якісь речі, які не впливають кардинально на безпеку держави, (хоча енергетична безпека – це теж важливо) і відмовляємося від тих, що впливають на національну безпеку безпосередньо.

І коли міжнародний арбітраж заставляє це робити і прописує це, то ми маємо робити. Якщо ми не будемо виконувати рішення міжнародних інстанцій, то завтра по відношенню до нас їх не будуть виконувати, і тому будуть накладені інші санкції, юридичного і економічного характеру. Ми будемо мати більше проблем, ніж якщо ми будемо виконувати рішення суду. То це вже питання взаємовідносин економічного характеру: чи ми беремо звідти газ, чи не беремо.

І це рішення приймається на рівні керівництва країни.

Валерий Боровик

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook и следите за обновлениям