Насправді всі ми постійно забуваємо, що термін виконання останніх «актуальних» Мінських домовленостей, до яких усі апелюють, закінчився ще з самим початком 2016 року.

Більше того, ці Мінські домовленості були зірвані ворогом вже на третій день після їх підписанням. 18 лютого 2015 року. Під час захоплення Дебальцево.

Усі заклики та апеляції про ці так звані домовленості, усі апеляції до їх дотримування сьогодні є утопічним, безглуздим і просто застарілим абсурдом, який втратив строки зберігання.

Втім, все це аж зовсім ніяк не заважає нікому згадувати про ці вже давно неіснуючі домовленості на кожному кроці. Не заважає ані Хугу з його спостережною місією, ані окремим персоналіям з вищого українського командування, ані загальному керівництву нашої держави. Всім тим, кому Мінські домовленості допомагають зберігати при потребі напівзаморожений конфлікт. Дотримуватись постійного вічнотривалого паритету.

Найбільше згадують про Мінські домовленості ті, хто однаково сильно боїться як порушення вічного паритету, так і повного справжнього сгасання війни.

Усім їм потрібен саме такий сталий режим. Завдяки ньому вони живуть, живляться і продовжують існувати. Живуть сьогодні настількм добре, як не жили ніколи до цього. Саме вони люблять найбільше згадувати про Мінські домовленості.

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook и следите за обновлениями

Володимир Шередега