Направду обстріл Новолуганського з Градів — апогей тривалої тенденції останніх тижнів, коли стабільно прилітало по містам поодаль лінії бойового зіткнення. 11-го теж із БМ-21 обстріляли околиці Авдіївки, 13-го з 152-мм обстріляли Врубівку, що біля Попасної, тепер 40 снарядів по Новолуганському. Просто больовий поріг упав наскільки, що увагу ЗМІ та суспільства привертає тільки великий обстріл цивільного населення з кількома десятками палаючих будинків, дитсадка, майданчика та пораненими жінками.

Дико сумніваюсь, що навіжена командирка реадн 3 омсбр Корса, яка імовірно стоїть за цим обстрілом і спеціалізується на таких ублюдочних «акціях», зробила це з власної волі. Обстріли прифронтових міст, логічне загострення на Світлодарці — потрібний їм фон для виведення російських офіцерів із СЦКК та шантажу української переговорної групи щодо великого обміну полоненими. І все це, щоби змусити нас вести переговори напряму з терористами ОРДЛО — Захарченком і Пасічником без посередництва російських «аташе» в Соледарі.

Сьогодні (19 грудня — Ред.) один зі спікерів «лнр» Марочко заявив, що вони створюють своє представництво (!) в СЦКК, щойно російські офіцери через КПВВ Майорськ зайшли на окуповані території. З правової точки зору — це єресь, бо по «Мінську» СЦКК складається із наших та російських офіцерів, участь терористів там просто не передбачена, вони не суб’єкти процесу, а маріонетки російського армійського командування.

Паралельно терористи намагаються зірвати довгоочікуваний обмін полоненими, де приблизно 300+ бойовиків мають обміняти на 70+ наших. Обмін офіційно «благословенний» Путіном, але бойовики закидують у переговорну групу нові списки на видачу і занижують кількість наших полонених.

По факту вони цілеспрямовано зривають переговори й відкрито шантажують українську сторону. Якраз завтра має відбутись черговий раунд перемовин — і це після демаршу російських офіцерів із СЦКК (до речі, їх вихід із центру відбувся за формально смішних обставин: нібито наші офіцери їх чмирили, забороняли спілкуватись з місцевими + з 1 січня 2018-го доведеться їздити в Україну по біометриці — і це так принизливо, що росіяни вирішили гордо звалить). Таким чином ОБСЄ натякають, що безпека їх патрулів під ще більшою загрозою, але це вже не компетенція ЗС РФ.

І вся логіка подій іде до виходу російських представників зі всіх офіційних структур і нав’язування Україні бойовиків ОРДЛО як повноцінних учасників як глобальних переговорів, так і локальних — типу банально домовитись щодо припинення обстрілів на певній ділянці лінії зіткнення на час ремонтних робіт ЛЕП, як це досі триває у Травневому, абощо. І це виглядає тим більш підло, бо для легалізації бойовиків Кремль йде на шантаж нашими полоненими. Наступні дні ситуація буде розвиватись дуже «цікаво».

Хоч би обмін не зірвали.

Роман Кулик

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook и следите за обновлениям