Менше ніж за місяць відбудуться парламентські вибори в Німеччині, які є дуже важливими як для всього Євросоюзу, так і для України

День голосування на виборах в Бундестаг призначено на 24 вересня. Зараз безперечним лідером перегонів є блок ХДС/ХСС на чолі з Ангелою Меркель. Але її чекає чимало складнощів.

Навіть якщо християнські демократи наберуть найбільше голосів, за всіма соціологічними прогнозами їм не вистачить мандатів на формування урядової коаліції самотужки. Переговори ж з потенційними партнерами заберуть чимало часу — тижні, а може й навіть місяці.

Для України це доволі важлива частина виборчого процесу — від того, хто очолить уряд, МЗС та інші важливі пости залежить доля майбутніх переговорів у «нормандському форматі», сила тиску, який Німеччина буде готова здійснювати на Росію і т.п.

Меркель претендує на четвертий строк

За даними найсвіжіших соцопитувань, блок ХДС/ХСС готові підтримати від 36 до 39% виборців. Його головні суперники з Соціал-демократичної партії сильно відстають. За них готові проголосувати близько 22-25% виборців.

Взагалі то есдеки мали всі шанси обійти Меркель. Вибір кандидатом колишнього голови Європарламенту Мартіна Шульца був гарним ходом. Емоційний та харизматичний політик, який в молодості страждав на алкоголізм та не має завершеної середньої освіти, чудово контрастував зі спокійною та інколи відверто нудною бундесканцлерін.

Передвиборча агітація есдеків емоційна та без конкретики. На цьому плакаті, наприклад, написано: «Наша сімейна політика незмінна: гучна і вимоглива». Фото: Facebook / Олександр Снідалов

До того ж Меркель вже багатьом приїлася. Вона керує країною з 2005 року і в Німеччині вже є виборці, які не бачили Німеччину з іншим лідером. Якщо вона виграє вибори і стане канцлером вчетверте, то зможе зрівнятися за тривалістю правління з покійним Гельмутом Колем, який керував західною ФРН, а потім об’єднаною Німеччиною 16 років.

Шанси подолати прохідний 5-відсотковий бар’єр і потрапити в парламент мають ще чотири партії. Це «Ліві» (Die Linke), «Зелені», Вільна демократична партія та Альтернатива для Німеччини (AfD).

Агітаційний плакат «Альтернативи для Німеччини». Він пропонує «Сміливість для Німеччини». Фото: Reuters

З них дві (Linke та AfD) відкрито підтримують політику Кремля. Хоча на політичному полі вони нібито є антагоністами.

Щодо вільних демократів, то їхній голова Крістіан Лінднер заявив, що питання анексії Криму слід «загерметизувати», тобто відкласти в довгий ящик, а фактично — заплющити на окупацію очі. Коли його перепитали про це пізніше, він продовжував наполягати: анексію Криму «потрібно розглядати як довгостроковий тимчасовий стан».

Соціал-демократи також є доволі м’якими супротивниками Росії. Щоправда, їхній кандидат у канцлери Мартін Шульц жодними проросійськими заявами не відзначився. Але, наприклад, голова партії та чинний міністр закордонних справ Зігмар Ґабріель вже кілька разів заявив про те, що з Росії слідпоступово знімати санкції.

На щастя, це питання в німецькому уряді вирішує не він, а Меркель. Її ж позиція лишилася тверда — жодного скасування санкцій не може бути, допоки Росія не почне виконувати мінські домовленості.

І хоча в Україні й запускали флешмоби типу «фрау Ріббентроп» з приводу деяких її заяв, не слід забувати, що введення проти Росії санкцій ЄС — це у великій мірі саме заслуга Меркель.

Власне, її жорстка політика щодо Кремля і викликає бажання Москви зіпсувати життя бундесканцлерін.

Російське втручання

Після намагань повпливати на вибори в США та Франції цілком логічно очікувати повторення таких же спроб у Німеччині.

Керівник Федерального відомства з охорони конституції Німеччини Ганс-Ґеорґ Маасен розповів днями в інтерв’ю газеті Welt am Sonntag: вони виходять з того, що Росія в змозі почати кампанії з дезінформації у зв’язку з виборами до Бундестагу.

Він уточнив, що зараз неясно, чи є така кампанія зараз у планах Кремля. Але, за його словами, шпигунська діяльність російських спецслужб у Німеччині залишається інтенсивною.

Український активіст Олександр Снідалов, який зараз мешкає у Берліні, описав один з прикладів російської атаки на партію Меркель за допомогою поширення фейкових новин.

«В соцмережах з’явилась підхоплена російськими опініонмейкерами інформація, що один з лозунгів — «За Німеччину в якій ми так добре й охоче живемо» — з точністю до одного слова повторює старе гасло, що використовувалось у НДР поряд з портретом Леніна і радянським гербом. Пізніше німецькі ЗМІ, зокрема «Шпігель», спростували цей фейк, який можна вважати першою ознакою хвилі дезінформації, про яку німецька влада попереджала своїх громадян».

За словами Снідалова, загроза російської пропаганди сприймається серйозно. «Дійшло до того, що на великих підприємствах, які частково належать державі в останні тижні серпня серед працівників була поширена інструкція по боротьбі з фейковими новинами. В ній йшлося про те, що таке фейки, як їх розпізнати і чим вони небезпечні», — пише він.

Сайт Еспресо.TV днями писав, що уряд Німеччини нещодавно схвалив закон, який загрожує соцмережам за поширення «нелегального контенту» штрафом до 50 млн євро.

А компанія Facebook вже працює з колективом німецьких журналістів-розслідувачів Corrective над виявленням фейкових та сумнівних новин, які поширює армія російських тролів та ботів.

Якою може бути коаліція і чому це важливо для України

Видання Bloomberg пише, що після виборів, якщо вона їх виграє, у Меркель буде два шляхи. Вона може запропонувати Соціал-демократам зберегти нинішній формат «широкої коаліції». Або ж може спробувати цілком новий альянс, долучивши до коаліції «зелених» та вільних демократів.

Деякі аналітики вважають, що саме процес формування коаліції, а не вибори будуть головною інтригою німецької політики восени. Після попередніх виборів у 2013 році переговори по тривалості побили рекорд — їх вели аж 86 днів. Цілком можливо, що й цього разу вони триватимуть якщо й не стільки ж, то ненабагато менше.

Зараз видається так, що головний приціл робиться на збереження формату «широкої коаліції». Недарма ж представнику соціал-демократів Штайнмаєру віддали можливість безперешкодно обратися президентом Німеччини. Посада хоча й без особливих повноважень, але почесна.

Читайте також: Маневри Меркель. Що означають вибори президента Німеччини

Проте, можуть бути несподіванки. Наприклад, есдеки можуть вирішити за краще лишатися в опозиції та не розділяти з християнськими демократами відповідальність за майбутні дії уряду.

Фото: Reuters

Для України плюси є в обох згаданих форматах. У коаліції з соціал-демократами скоріш за все посада голови МЗС залишиться в їхніх руках. І хоча есдеки не вирізняються жорстким переговорним стилем, Меркель не дасть їм сповзти до «бізнесу як завжди» у відносинах з Росією. Тож санкції проти РФ залишаться в силі й Німеччина буде й надалі тиснути на Путіна з вимогою виконати свою частину мінських угод.

У форматі коаліції на три партії ХДС/ХСС буде грати роль старшої сестри, а вільні демократи та «зелені» з огляду на їхню слабку електоральну підтримку — двох молодших.

І хоча вільні демократи вже зганьбилися із заявами щодо Криму, «зелені» лишаються вірними союзниками України. Серед них одна з найбільш яскравих представниць і друзів України — депутат Європарламенту Ребекка Хармс.

Втім, цілком можливо, що результат виборів буде зовсім не таким, яким його малюють зараз спираючись на дані соціологів. Сюрпризи цілком можливі.

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook и следите за обновлениями