Отакую сказочку сорока на хвосте принесла. Все совпадения с реально произошедшими на днях событиями — случайны.

«Десь в далекому королівсті, в далекій країні були собі такі розбійники. Приїхали вони з сусідньої країни, почали грабувати місцевих, воювати з військом того королівства, а та країна, звідки вони приїхали, надавала усіляку допомогу, аби тримати цих розбійників подалі від себе.

І от якось поїхали ті розбійники від одного селища до іншого за даниною. Їхня повозка швидко ковтала відстань між селищами, бо віджата була зовсім недавно, а зроблена була повозка в інший далекій-далекій країні, бо там робити повозки вміли. Цю повозку прикрашало два шматка тканини: один був тим самим шматком, який ці розбійники вважали своїм прапором, а інший – прапором країни, з якої приїздили ці вилупки.

Але їхня подорож закінчилась трохи не так, як вони на то чекали: на шляху спочатку чомусь лопнуло колесо, повозка вилетіла з дороги та влетіла в дерево. Розбійники було спробували виповзти з повозки, але не так сталося, як гадалося: звідкись прилетіло… Та по кожному, та декілька стріл, та так влучно, що й не зрозуміли, що відбувається…

А коли через пару годин своїх «паханів» поїхали шукати їхні нукєри, то знайшли лише смачно засмажені останки в згорілій повозці…

Отака фигня малята… А от і мораль цієї казки: бо нех***й шастать…»

Андрей Шор

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook и следите за обновлениям