Справа старшого сержанта Віталія Марківа, замкомвзводу батальйону генерала Кульчицького набагато ширша, ніж звичайна справа про убивство італійського фотографа під час боїв за Карачун.

[the_ad id=»8425″]Отже, суд Павіі арештував силовика на шість діб. Він не ховався від італійського правосуддя, а приїхав до матері, де його і зловили. Виникає питання: чи стане цей прецендент приводом, щоби впаювати схожі справи іншим інтуристам із України?

Наша Генпрокуратура сказала, що арештом здивована і, що співпрацює з італійськими правоохоронцями, але доказів прямої причетності Марківа до убивства не має. Отут стане тест для Єніна: чи справді він достойний орденів за заслуги. І як укрпрокуратура вигризає наших громадян із пасток чужого правосуддя.

Російські ЗМІ, газетки Новоросіі упиваються новиною, що італійська прокуратура затримала за убивство українського силовика. Гарна тема для розкрутки ворога номер один в лиці України. Добра тема для агіток, аби алтайські агєєви сміливо записувалися в руссоармію і боролися із київською хунтою на Донбасі. Добре окучування мізків для мам агєєвих, які не розуміють, чого ми тут не в захваті від зайд в ДРГ.

У «Новой газете» прочитала коментар батька Рокеллі. «Все, что мне известно, я знаю от итальянской полиции…С Украиной я никак не контактирую по этому вопросы, официального статуса в связи с произошедшим у меня там нет. Все, что могу сказать — это расследование провела Италия. я склонен ему доверять больше как независимому, чем если бы его выполнила одна из сторон военного конфликта». Тобто ГПУ взагалі не контактувала з батьком загиблого? Фігово, адже очевидно, що батько загиблого громадянина ЄС після загибелі сина під час військових дій стане шукати справедливості.[the_ad id=»8431″]

Ображена рідня в стресі — ідеальна мішень для психологічного впливу, накручування. Тим більше прокуратура вдруге відкрила справу під тиском Ріно Рокеллі.Знову ж таки, ми не знаємо, як впливала на хід справи російська сторона, адже одразу після інциденту я читала численні статті в рос ЗМІ, версії «ополченців», що бойові діі із Карачуна вела українська сторона. Терористам із ОРДЛО класти на закон, їх не арештують в Болоньї. Вони по суті сіра зона для європейського правосуддя. Уже не кажучи про наше — після виправдання колишнього міністра вугілля ЛНР на голови а-ля Верховного суду ДНР)

Всі, хто хоч трохи цікавився боями на Сході, в курсі, що стратегічну висоту — Карачун тримала зовсім не НГУ, а наша десантура. Відзначилася 95-та бригада. Чи не стане епізод з Марківим доміношкою, що попсує репутацію нашим ЗСУ в світі. Убивства журналістів із ЄС основною міццю нашої армії — прекрасна тема для плювків в нашу країну. Чудовий епізод, як убивці єврогромадян катаються по безвізу в ті самі Європи) Усі ці речі варті аби арештувати і зламати одного непомітного солдата із НГУ.

[the_ad id=»8425″]Як переграти ситуацію. Тиск громадськості. Тест роботи дипмісії в сонячній Італії. Належна робота ГПУ. Принаймні пан Єнін має відпрацювати цей орден, отриманий в одному списку із Герегою та Атрошенком. Взимку громадськість та ГПУ вдалося переграти РФ — не віддали Росії Гію Церцвадзе за поданням про убивства в Сочі 2003. Якщо ми захистили громадянина Грузії, але профукаємо свого — оце буде удар для всіх.

Підкреслюю, історія Марківа — справа не про випадкову смерть фотографа при зйомці бойових дій. Це іміджева історія: як підгатить ЗСУ, нашим силам на Донбасі. Як посіяти сумнів, що безвіз для українців — правильна річ.

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook а также к каналу в Telegram и следите за обновлениям

Марина Данилюк-Ярмолаєва

Присоединяйтесь к группе Другой Взгляд на Facebook и следите за обновлениям